Черепаші «яслі» Кіпру

Кіпр – одне із не багатьох місць у світі, куди припливають для продовження роду два види морських черепах – зелена (Chelonia mydas) та довгоголова (Caretta caretta). Оскільки останніми десятиліттями кількість диких пляжів відчутно скоротилася, у черепах на Кіпрі залишилося лише одне місце, де вони можуть у безпеці подовжувати свій рід – це район Лара на західному узбережжі.

За підрахунками місцевих екологів, щороку сюди повертається близько 100 зелених черепах, та майже 300 довгоголових. Це «дійство» відбувається вночі, коли пропливши сотні миль, черепахи виповзають на берег щоб зробити кладку і відкласти яйця. Залежно від розміру черепахи, вона здатна відкладати від 20-190 яєць, які почнуть вилуплятися через 7 тижнів. Глибина кладки – від 0,5 до 1 метра, а від її температури залежатиме стать майбутнього потомства: при нижчих температурах вилуплюються самці, при вищих – самки.

Новонароджені черепашки дуже крихітні – лише 40-50 мм., тож стають легкою здобиччю для крабів і інших тварин. Вилупившись, вони чим швидше прямують до води, де значно безпечніше, ніж на суші, та все ж треба остерігатися інших хижаків із морського світу. Черепашки, які зможуть вижити в морі, повернуться сюди аж через 15-30 років, бо саме в такому віці ці види дозрівають для продовження роду. А досягнувши цього віку, черепахи прибуватимуть на острів раз у 3-4 роки, роблячи за сезон по 3-5 кладок. По при те, що черепахи могли б доживати до понад 100 років, вони дуже часто стають випадковими жертвами риболовецьких човнів та не доживають до статевої зрілості. Всі ці фактори у сукупності призводять до того, що кількість черепах продовжує знижуватися.

Щоб запобігти зникненню цих двох унікальних видів, місцеві екологи, за підтримки влади Кіпру ще у 1971 році взяли їх під охорону. Та щоб не бути пасивними спостерігачами того, як виживає цей вид, науковці зробили ще один крок і створили спеціальну черепашу станцію, що оснащена спеціальними інкубаторами для черепаших яєць та моніторинговою системою. Станція побудована на півострові Акмарс, а її працівники охороняють кладки спеціальними клітками, які не підпустять хижаків до виводку і дадуть йому змогу добігти до води. Якщо ж кладка зроблена у місці, де захистити потомство немає змоги, цими яйцями займатимуться працівники. Окрім охорони кладок працівники станції вивчають яйця, з яких не вилупилося потомство, та помічають кожну черепашку.

На сьогодні, стараннями працівників станції, у море щорічно випускають майже 7000 черепах, з великою надією на те, що через чверть століття вони повернуться до рідних берегів знову…

0