Монастир Святого Мінаса – затишна обитель поблизу Лефкари

Цей монастир діє дуже давно. Ніяких докладних розповідей про те, як саме він був заснований, на жаль не залишилося. Відомо, що колись монастир був чоловічим, і в ньому служила велика братія ченців-домініканців.

Названий монастир на честь святого мученика Мінаса, який був родом з Єгипту. Мінас служив легіонером в Римській імперії, але, прийнявши християнство, не став приховувати своєї віри, за що і був страчений. Через тортури і страшні муки, яким його піддали, він був визнаний святим великомучеником. Але чи є більш глибокий зв’язок між Святим Мінасом та будівництвом монастиря в його честь, сьогодні сказати важко. Хоч якось задокументована історія монастиря починається з XV століття, в часи, коли до влади прийшли франкійці. Залишилися написи і на стінах самого монастиря: на східній стіні вказаний 1760 рік і згадка про те, що тут працювала олійниця та майстерні. У XVIII столітті монастир був трохи перебудований, після чого довгий час пустував.

Сьогодні монастир Святого Мінаса – жіноча обитель, яка влаштувалася тут у 60 роках ХХ століття. Невеликий, але дуже затишний, цей монастир живе активним, насиченим життям. Черниці, які тут живуть, а їх тут 17, вирощують в саду овочі та фрукти, печуть солодощі і варять варення, доглядають пасіку і розписують ікони. Все, що виробляють монахині, можна придбати в монастирській лавці.

До туристів та парафіян тут ставляться дуже приязно, як і до місцевих кішок, яких тут дійсно багато (монахині їх підгодовують). Тих, хто прийде сюди в неділю, черниці обов’язково пригостять солодощами власного приготування і чашкою кави. Все це виглядає дуже мило, неначе ви приїхали до рідного дому. Можливо, саме так ми і повинні сприйматися християнські святині.

Але зайти в храм на молитву без належного одягу, вам, скоріш за все, не дозволять. Статут черниць доволі строгий і жінці не можна входити в церкву навіть у штанах, не кажучи вже про відкритіше вбрання. Тож якщо ви одягнулися зручно, але «не належно», то вам запропонують поверх штанів вдягнути спідницю, які там зберігаються для таких випадків.

Увійшовши до церкви, зверніть увагу на ікону Святого Міни в правій частині іконостасу. Є безліч історій про те, що ця ікона творить чудеса і допомагає одержати не тільки здоров’я, а й матеріальні блага. Тому сюди часто приїжджають з проханнями про конкретні суми грошей, про приватний будинок та інші матеріальні речі. Доказом сили і допомоги цієї ікони є безліч золотих прикрас від вдячних молільників. Образ обвішаний дарунками від тих, чиї молитви були вислухані.

Ще в цьому монастирі колись було цілюще джерело, але зараз, кажуть монахи, воно вже давно не дає води.

Підсумок

Монастир Святого Мінаса – досі діюча жіноча обитель, в якій з радістю зустрічають гостей. Як і в будь-якій інший обителі, тут є своя святиня – ікона Святого Міни, що дарує людям матеріальні блага. Хоча цей монастир зовсім невеликий, але його затишні древні стіни і тепла атмосфера, безсумнівно, залишать про себе найкращі спогади.

0