Монастир Хрісороятісси – «згаслий» монастир Кіпру

Як би виглядав монастир, якби в ньому не залишилося ченців? Відповідь на це питання ви отримаєте в стінах монастиря Хрісороятісси. Раніше діючий монастир тепер нагадує туристам про життя, яка тут велося, хіба що тихими затишними куточками келій і шепотом зелених дерев у своїй окрузі.

Монастир був заснований в 1152 році. Переказ про зведення монастиря дуже нагадує історії про монастирі Кіккос і Троодитиссу. Як і в двох попередніх випадках, все почалося в часи іконоборства і чудесного порятунку однієї з ікон. Але після стількох років важко бути впевненим у достовірності всіх фактів даної історії. Основна версія свідчить, що одній із парафіянок монастиря десь у Малій Азії віддали на збереження ікону. Але оскільки вилучати і знищувати християнські реліквії почали не лише у святинях, а й у будинках віруючих, жінка, злякавшись, незабаром пустила ікону у води Середземного моря. З плином часу, рибалка на узбережжі Кіпру, поблизу Пафосу, знайшов цю ікону. Але боячись залишати ікону у себе, він відніс її в гори і заховав там. Пізніше цю ікону, через 4 століття знайшов самітник Ігнатіос. Знахідка була сприйнята як знак для облаштування обителі.

Про перші століття після створення монастиря майже не залишилось відомостей. Відомо, що монастир піддавався пожежам і нападам, але кожен раз відбудовувався заново. Навколо монастиря – плантації виноградників. Колись, у XVIII столітті тут жило майже 40 ченців, але в останні роки тут залишався лише ігумен Діонісій. За його ініціативою в 2001 році для відвідування туристами була відкрита ризниця з реліквіями XII-XIX століть. Там можна подивитися на старовинні ікони, шати, начиння, рукописи і багато іншого. Ще ігумен Діонісій зумів зібрати невелику колекцію картин місцевих та іноземних художників, які теж були відкриті для огляду туристами. Але, напевно, одним із найцікавіших місць при монастирі є його виноробня. Погреби були відведені для виготовлення вина, тому  в них збереглися винні преси та глечики датовані ще 1725 роком. А в 1928 році було докуплено додаткове обладнання для обробки винограду, і виноробня ще довгий час залишалася діючою. Та пізніше, згідно з новими законами ЄС, виноробню перенесли на територію ближче до виноградників, щоб вона «не псувала вигляду монастиря». Також у монах була своя пасіка, а все, що вони виготовляли, можна було придбати в монастирській лавці.

Підсумок

Монастир Хрісороятісси не населений ченцями, але місцева громада подбала про те, щоб він не втрачав свій вигляд і міг приймати гостей і туристів звідусіль. Прекрасне повітря, чудовий вид гір, лісів, виноградників, навіть у такій спорожнілій обителі ще зберігає дух молитви, яка тут не замовкала багато років. Поїздка в цей монастир не змусить вас ні про що пошкодувати – приїжджайте сюди і знайомтеся з колишніми епохами, які досі дбайливо зберігаються в цих стінах під виглядом стародавніх артефактів.

0