Абатство Беллапаїс

Абатство Беллапаїс – неймовірно красивий пам’ятник архітектури Північного Кіпру. Його історія починається приблизно у XIII столітті. Зараз важко сказати напевно, хто саме заклав камінь і звів стіни, які збереглися до наших днів. Є тільки окремі факти, навколо яких можна будувати припущення. Наприклад, відомо те, що у 1187 році свою обитель тут будували ченці августинці. Але з 1205 тут уже заправляли монахи премонстранти. Церква, яка збереглася при абатстві, ймовірно, була побудована їх зусиллями. Також відомо й те, що приблизно у 1206 році архієпископ Нікосії – Тьєррі офіційно заснував тут монастир. І приблизно в цей же час монастирю були подаровані землі тодішнім королем Кіпру – Гуго І.

Незабаром, з 1246 року, абатство помітно піднялося в матеріальному плані, а все через те, що лицар Роджер привіз сюди з Єрусалиму фрагмент Животворящого хреста. Тож нескінченна череда паломників стала гарною основою для оновлення і розширення монастирського комплексу. Є відомості, що багато чого добудовувалося при королях Гуго ІІІ і Гуго IV. Їх зусиллями тут звели велику трапезну і відбудували двір монастиря. Але свій нинішній, остаточний вигляд цей комплекс отримав, найімовірніше, наприкінці XIV століття.

Відомо також, що в 1373 році генуезці, що напали на Кіпр, розграбували монастир і вивезли звідти самі цінні реліквії. Чи була причина саме в цьому, або ж у чомусь іншому, та незабаром обитель стала «морально розкладатися». Управителі монастиря перебували в іншому місці, звідки і давали свої розпорядження, тож монахи дуже сильно відійшли від своїх колишніх канонів. Неймовірно але факт: в послушники монастиря почали приймати тільки дітей (!) ченців, які розпустилися до того, що заводили собі наложниць. У результаті все це призвело до відкритого скандалу.

При венеціанцях абатство отримало свою нинішню назву – Беллапаїс, що з французького «Abbaye de la Paix» перекладається як «Абатство Миру». Але з приходом на Кіпр османів комплекс знову був розграбований. Його відновленням пізніше зайнялася вже Кіпрська православна церква, але при ній сам монастир сильно занепав. Справа в тому, що з усього величезного комплексу православні кіпріоти користувалися тільки церквою, а всі інші будівлі відвели для домашньої худоби. У певному сенсі це навіть символічно, адже раніше самі ченці вели тут воістину «скотиняче життя». Таке використання вело до поступового руйнування частин комплексу, місцеві жителі навіть іноді розбирали деякі споруди на будматеріали для своїх особистих потреб. А зупинити процес руйнування зважилися в 1912 році, що було пов’язано із зародженням ідей «департаменту старожитностей», яким займався Джордж Джеферрі. Цікаво, що церква залишалася діючою аж до 1974 року.

На сьогоднішній день Абатство Беллапаїс – чудовий дуже мальовничий куточок для відвідування туристами. Його руїни іноді використовуються для проведення різних культурних заходів. Тож тепер цей комплекс, по суті, є музеєм під відкритим небом.

 

0